- безсуперечний
- -а, -е.1) Без суперечок; беззаперечний.2) юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безсуперечний
Смотреть что такое "безсуперечний" в других словарях:
безсуперечний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безсуперечність — ності, ж. Абстр. ім. до безсуперечний … Український тлумачний словник
безсуперечно — Присл. до безсуперечний … Український тлумачний словник
